Краніо-сакральна
остеопатія

Краніо-сакральна остеопатія, або краніальна терапія ґрунтується на тому, що в організмі людини всі частини тіла рухомі й навіть череп. Це непомітно візуально, оскільки рух мікроскопічний, але в ньому постійно відбуваються ритмічні коливання.
Вона була заснована д-ром Вільямом Сатерлендом (1873-1954), учнем д-ра Стілла, який розробив остеопатичні принципи лікування черепа. Під час вивчення черепа його увагу привернули скошені сполучні поверхні між великим крилом клиноподібної кістки та пластинкою скроневої кістки.
Їхня форма нагадала йому зябра риби й підштовхнула до думки про можливий дихальний рух черепа. І справді: під час своїх досліджень він відкрив, що череп ритмічно розширюється і стискається. Через функціональний зв’язок черепа з крижовою кісткою ця терапія була названа краніосакральною, тобто крижово-черепною остеопатією.

Усі процеси в нашому тілі підпорядковані ритмам, і краніальні остеопати вчаться відчувати ці дуже тонкі, ритмічні зміни в тканинах і сприяти їх нормалізації. У хворих тканинах, затиснутих, ритм змінений, нормалізація ритму — це запорука правильного протікання фізіологічних процесів в організмі.